Пошкодження (втрата) вантажу під час його перевезення автомобільним транспортом в Україні з вини перевізника: правові аспекти доказування в суді розміру заподіяного збитку.

Автомобільний транспорт є важливою галуззю господарства, яка забезпечує потреби населення в усіх видах перевезення – як пасажирів, так і вантажів.

Даний вид транспорту є особливо зручним для перевезення вантажів на невеликі відстані, адже порівняно із залізничним, вартість перевезення вантажу автомобільним транспортом є порівняно нижчою.

Взаємовідносини учасників перевезення оформляються на підставі договору перевезення, на основі якого, як на перевізника, так і на замовника (вантажовідправника) покладаються певні права і відповідні ним обов´язки.

Правове регулювання перевезення вантажу в Україні здійснюється:

• Цивільним кодексом України;
• Господарським кодексом України;
• Законом України «Про автомобільний транспорт»;
• Наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»;
• Постановою Ради Міністрів УРСР «Про Статут автомобільного транспорту УРСР» та ін.

Під час перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, часто трапляються випадки пошкодження вантажу, чим порушуються матеріальні інтереси замовника (вантажовідправника), вантажоодержувача. Виникає порушення договірних зобов´язань з третіми особами.

Якщо пошкодження або втрата вантажу відбулася з вини перевізника – замовник має право на відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням взятих на себе перевізником обов´язків за договором перевезення вантажу.

 За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

•  у разі втрати вантажу – в розмірі вартості вантажу, який втрачено;
•  у разі пошкодження вантажу – в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість.

Законодавством України встановлена презумпція вини перевізника: перевізник відповідає за збереження вантажу після прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата або пошкодження сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало, а саме сталися не з його вини.

Тому важливим в такій категорії справ є залучення юриста (адвоката) з метою належного правового захисту сторони замовника/перевізника, у випадку виникнення спору внаслідок невиконання, порушення сторонами договору перевезення (експедирування у випадку укладення договору транспортного експедирування) взятих на себе договірних зобов’язань.

Що слід розуміти під збитками.

Згідно ч. 2 ст.224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, у випадку пошкодження або втрати вантажу, зданого перевізнику до перевезення замовником, у останнього виникає право на відшкодування збитків.

Слід пам’ятати! У випадку звернення замовника в суд із позовною заявою про відшкодування перевізником (експедитором у випадку укладення договору транспортного експедирування) завданого збитку внаслідок пошкодження (втрати) вантажу, факт заподіяння збитків замовнику не означає гарантованого задоволення позову в суді.

Аби позовна заява такого роду була судом задоволена, потрібна наявність вказаних нижче умов.

Документи, якими обґрунтовується розмір заподіяного замовнику збитку, завданого внаслідок пошкодження (втрати) вантажу під час перевезення.

Зрозуміло, що факт пошкодження або втрати вантажу під час перевезення, потрібно зафіксувати у відповідному документі, який би у випадку добровільного не відшкодування перевізником заподіяного замовнику збитку, становив би собою належний доказ в суді на обґрунтування замовником пошкодження (втрати) вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 цього Кодексу).

До «обставин справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування» відносяться саме обставини заподіяння збитку замовнику під час перевезення вантажу автомобільним транспортом в Україні.

Належними доказами в розумінні даної статті щодо підтвердження розміру заподіяного збитку під час перевезення вантажу є:

1. Товарно-транспортна накладна з відміткою вантажоотримувача про нестачу/втрату вантажу та акт встановленої форми, що складається в такому випадку. За приписами ст. 158 Статуту автомобільного транспорту лише зазначені документи можуть підтверджувати обставини, які є підставою для застосування матеріально-правової відповідальності в разі втрати, пошкодження вантажу.
2. Акт експертизи (згідно пунктів 13.6 та 13.7 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» у разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, перевізник і вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин і суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами. Експертиза проводиться у присутності представників перевізника і замовника. Результати експертизи оформляються актом. Акт експертизи підписується експертами й особами, які були присутні при проведенні експертизи.

Таким чином, доказами, якими обґрунтовується в суді розмір заподіяного замовнику збитку, завданого внаслідок пошкодження (втрати) вантажу під час перевезення можуть бути лише товарно-транспортна накладна на перевезення вантажу та акт про пошкодження (втрату) вантажу, в якому сторони перевезення дійшли згоди у визначенні суми, на яку зменшилась вартість вантажу, а у випадку, якщо сторони не дійшли такої згоди – акт (висновок) експертизи.

Обов’язок доказування в суді розміру заподіяного збитку.

Враховуючи норму ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання доказується кредитором, тому саме на замовника покладається обов’язок доказування заподіяного йому збитку.

Проте слід врахувати, що надання суду підтверджуючих документів на обґрунтування розміру заподіяного замовнику збитку, є недостатнім.

Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з:

1. протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи;
2. шкоди, завданої такою поведінкою;
3. причинного зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою;
4. вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення.

Тому, аби позовна заява про відшкодування збитків, завданих експедитором та/або перевізником була повністю задоволена, замовнику слід довести наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення в діях порушника, для чого є важливим залучити на договірній основі (на підставі доручення, довіреності, договору про правову допомогу) кваліфікованого юриста (адвоката), знавця у сфері відшкодування збитків, завданих під час перевезення вантажу, аби скласти позовну заяву з юридично правильно сформульованою юридичною позицією в конкретному спорі, доведеністю вказаних вище елементів складу цивільного правопорушення, який би підтримував в суді належний захист порушених прав замовника (або експедитора чи перевізника у випадку пред’явлення до них позову, або загрози пред’явлення), що і лягло б в сукупності в основу ухвалення позитивного рішення в інтересах клієнта.

11.01.2013 року

Корисна інформація: Розписка. Договір позики