У практиці сімейних правовідносин дуже часто трапляються випадки коли для виїзду дитини за кордон один з батьків не дає своєї згоди.
Здебільшого це буває після розірвання шлюбу, внаслідок фактичного припинення шлюбно-сімейних відносин, або ж, зумовлено постійними сварками в сім’ї, в якій є діти, і коли один із батьків бажає поїхати з дитиною за кордон на постійне місце проживання або на відпочинок, оздоровлення, а інший спеціально не бажає надати другому з подружжя дозволу на виїзд дитини за кордон.
Слід відзначити, що в законодавстві України досить детально розписаний порядок виїзду громадян, іноземців та осіб без громадянства через державний кордон України.
Дані відносини є предметом конституційного права України, а їх правове регулювання здійснюється: Цивільним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», Постановою Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» та ін.
Який законодавчо встановлений порядок виїзду дитини за кордон.
За загальним правилом, дитина яка досягла шістнадцятирічного віку, має право на вільний самостійний виїзд за межі України (ст. 313 Цивільного кодексу України).
А якщо дитина не досягла шістнадцятирічного віку, то право на виїзд за межі України вона має лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними та які на момент виїзду з України досягли вісімнадцятирічного віку.
Документом, який служитиме підставою для виїзду дитини за кордон, є проїзний документ дитини.
Для його отримання батькам слід звернутися до органу внутрішніх справ за місцем проживання і подати нотаріально завірене клопотання про дозвіл обох батьків на виїзд дитини за кордон.
Можливий варіант, коли дозволяється виїзд неповнолітнього за кордон в супроводі лише одного з батьків, але для цього потрібно нотаріально посвідчену згоду другого з батьків із зазначенням в ній держави, в яку здійснюється поїздка, та часового проміжку перебування на території цієї держави, якщо другий з батьків відсутній в пункті пропуску та в інших випадках, передбачених п. 2 ч. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України.
Слід також зауважити, що виїзд дітей віком від 14 до 18 років з України на постійне місце проживання в іншу державу може бути здійснений лише за їх письмовою нотаріально посвідченою згодою.
Способи вирішення проблеми виїзду дитини за кордон без згоди другого з батьків.
В такому випадку єдиним способом вирішення цієї проблеми є звернення до суду.
Дана можливість передбачена як Правилами перетинання державного кордону громадянами України, так і Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України».
Зокрема, п. 2 ч. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, передбачено, що виїзд неповнолітнього за кордон в супроводі одного з батьків без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків допускається, якщо є рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг шістнадцятирічного віку без згоди та супроводу другого з батьків.
Що є важливим при зверненні із позовною заявою до суду аби дана справа позитивно закінчилася для заявника із зазначеним формулюванням в резолютивній частині судового рішення : «позов задовольнити повністю».
Судовий спір, про надання дозволу на виготовлення проїзного документа для виїзду за кордон дитині, яка не досягла шістнадцятирічного віку, без згоди та супроводу другого з батьків має багато особливостей. Для успішного вирішення такої справи в суді потрібна безпосередня допомога кваліфікованого юриста (адвоката), який міг би проконсультувати по конкретній справі, здійснювати представництво інтересів заявника в суді за довіреністю, підготувати юридично правильно складену позовну заяву про надання дозволу на виїзд з України дитині, яка не досягла шістнадцятирічного віку, без згоди та супроводу другого з батьків, яка б і лягла в основу ухвалення позитивного рішення в конкретній справі.
Якщо проаналізувати судову практику по даній категорії справ, то в більшості випадків позовні вимоги формулюються не як «про надання дозволу на виїзд з України дитині, яка не досягла шістнадцятирічного віку без згоди та супроводу другого з батьків», а «про надання дозволу на виготовлення дитині проїзного документа для виїзду за кордон та на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків».
Зазначимо, що при зверненні із позовом до суду аби дана справа позитивно закінчилася для заявника, в позовній заяві слід довести, що поїздка дитини за кордон здійснюється в інтересах дитини. Такими доводами можуть бути:
- Доводи заявника, що за кордоном він має родичів, до яких має намір поїхати у гості з дитиною (підтвердити родинні відносини письмовими доказами).
- Доводи заявника, що за кордон він їде з метою оздоровлення дитини:
- довідка із лікувального закладу, що дитина перебуває на обліку у лікарів конкретного лікувального закладу, постійно хворіє і потребує щорічного оздоровлення (наприклад, довідка дитячого лора, що дитина потребує оздоровленню у зв’язку з тим, що постійно хворіє гайморитом; проживає у екологічно несприятливому місті);
- довідка із лікувального закладу, що дитина потребує відновного лікування за кордоном.
- Доводи заявника, що за кордон він бажає повезти дітей на відпочинок з метою розширення їх кругозору, ознайомлення з культурою інших народів, стимулювання вивчення іноземних мов та підготовкою до самостійного життя, однак не може отримати згоди на такі поїздки у відповідача.
- Доводи заявника, що він має бажання та можливість забезпечити виїзд дитини за кордон.
Додатково потрібно також викласти доводи заявника, що його бажання отримати дозвіл на виїзд дитини за кордон повністю узгоджується з його правами та обов’язками, покладеними на нього Сімейним кодексом України, і що відсутні обставини, які обмежують згідно із законодавством право виїзду дитини за кордон, відповідно, надання дозволу на виготовлення проїзного документа дитині для виїзду за кордон без згоди другого з батьків відповідає інтересам дитини та вимогам законодавства.
Після цього судом досліджуються докази, що містяться в матеріалах справи, поданих як позивачем, так і відповідачем.
У випадку, якщо відповідачем не подано доказів, які б засвідчували, що виїзд дитини за кордон не відповідає її інтересам, суд заслухавши думку дитини, оцінюючи зібрані докази по справі аби пересвідчитися, що виїзд за кордон відповідає інтересам дитини, ухвалює рішення про задоволення позову.
Аналізуючи судову практику по даній категорії справ, можна зробити висновок, що усні заперечення відповідача проти надання дозволу позивачу для поїздки дитини за кордон не беруться судом до уваги. Аби заперечити даний позов, суду потрібно надати лише обґрунтовані докази, які засвідчили б той факт, що поїздка дитини за кордон не відповідає її інтересам, що перебування дитини з одним з батьків є шкідливим для неї, що не здійснюється належне виховання дитини, її утримання.
Щодо часу розгляду даної справи, то все залежить від таких обставин:
- Обґрунтованістю позовної заяви.
- Наявності на стороні позивача/відповідача в якості представника кваліфікованого юриста (адвоката).
- Явки позивача/відповідача в судове засідання.
Якщо в якості представника позивача в судовому засіданні бере участь фахівець в галузі права і при наявності обґрунтованої належними доказами позовної заяви, дана справа в суді може бути вирішена за одне засідання. В інших випадках – розгляд справи може затягнутися до чотирьох місяців.
Отже, можна зробити висновок, що єдиним способом вирішення проблеми виїзду з України дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку без згоди та супроводу другого з батьків є звернення до суду.
Під час розгляду такої категорії справ, заявнику слід довести, що поїздка дитини за кордон здійснюється в інтересах дитини. Наприклад, з метою оздоровлення, до родичів в гості, на відпочинок та ін.
Тому, викладення в позовній заяві зазначених вище доводів, підтверджених належними доказами, забезпечить досить швидке та позитивне вирішення справи для заявника.
24.10.2012 року
Корисна інформація: Стягнення аліментів. Обов’язок батьків утримувати своїх дітей та його виконання.
